Колыбельные песни женским голосом Старые колыбельные

Мое мъничко кокиче 
с тънко нежно стъбълце, 
що дошло си толкоз рано / 
сам само, самичко. / 2 

Аз дошло съм тук детенце 
радост да ви известя, 
че таз зима си отива / 
и пристига пролетта. / 2 

W górze tyle gwiazd,
w dole tyle miast.
Gwiazdy miastom dają znać,
że dzieci muszą spać…

Ach śpij kochanie.
Jeśli gwiazdkę z nieba chcesz, dostaniesz.
Czego pragniesz daj mi znać,
ja ci wszystko mogę dać.
Więc dlaczego nie chcesz spać???

Ach, śpij, bo nocą,
kiedy gwiazdy się na niebie złocą,
wszystkie dzieci, nawet złe
pogrążone są we śnie,
a ty jedna tylko nie….

Aaa… Aaa…
Były sobie kotki dwa.
Aaa… Aaa…
Szarobure, szarobure, obydwa.

Ach, śpij, bo właśnie
księżyc ziewa i za chwilę zaśnie.
A gdy rano przyjdzie świt
księżycowi będzie wstyd,
że on zasnął, a nie ty.

W górze tyle gwiazd,
w dole tyle miast.
Gwiazdy miastom dają znać,
że dzieci muszą spać…

У зари-то, у зореньки много ясных звезд,
А у темной-то ноченьки им и счета нет.

Горят в небе звездочки, пламенно горят,
Утро с ночкой темною тихо говорят..

Звёзды, мои звёздочки, полно вам сиять,
Птичкам нежны песенки время запевать.

«Ах, уймись ты, буря! 
Не шумите, ели! 
Мой малютка дремлет 
Сладко в колыбели.

Ты, гроза Господня, 
Не буди ребенка; 
Пронеситесь, тучи 
Черные, сторонкой!

Бурь еще немало 
Впереди, быть может, 
И не раз забота 
Сон его встревожит». 

Спи, дитя, спокойно... 
Вот гроза стихает; 
Матери молитва 
Сон твой охраняет.

Завтра, как проснешься 
И откроешь глазки, 
Снова встретишь солнце, 
И любовь, и ласки! 

Ljuljaj mi sine,
Ljuljaj mi nado moja,
Ljuljaj mi unučiću moj.

I tvoja će baka spati
I na krilo tebe zvati,
Nunaj mi golube moj…

Ax, уймись ты, буря!
Не шумите, ели!
Мой малютка дремлет
Сладко в колыбели.

Ты, гроза, умолкни,
Не буди ребенка
Пронеситесь, тучи,
Черные, сторонкой,
Бурь еще немало
Впереди, быть может,
И не раз забота
Сон его всотревожит.

Спи дитя спокойно,
Вот гроза стихает.
Мать у колыбели
Сон твой охраняет,
Завтра как проснешься
И откроешь глазки -
Снова встретишь солнце,
И любовь и ласки.

Ах, уймись ты, буря!
Не шумите, ели!
Мой малютка дремлет
Сладко в колыбели.

Ты, гроза Господня,
Не буди ребенка;
Пронеситесь, тучи
Черные, сторонкой!

Бурь еще немало
Впереди, быть может,
И не раз забота
Сон его встревожит.

Спи, дитя, спокойно...
Вот гроза стихает;
Матери молитва
Сон твой охраняет.

Завтра, как проснешься
И откроешь глазки,
Снова встретишь солнце,
И любовь, и ласки!

Киця-мура, де ти була?
Я гуляла, ти не чула.
Я сиділа під столом,
їла кашку з молоком.

Киця-мура, де ти була?
Я співала, ти не чула.
Я сиділа під столом,
їла кашку з молоком.

Киця-мура, де ти була?
Я гуляла, ти не чула.
Я сиділа під столом,
їла кашку з молоком.

Киця-мура, де ти була?
Я співала, ти не чула.
Я сиділа під столом,
їла кашку з молоком.

Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці.
Ходить дітей присипляє,
Сни чудесні насилає.

- Ходи, сонко, сюди до нас,
Буде тобі добре у нас.

У нас хата тепленькая,
і дитина маленькая.

Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці.